Уряд ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78», що стосується педагогічних і науково-педагогічних працівників, які працюють за межами України. 

Реалізація постанови дозволить зараховувати до стажу їхньої педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років час роботи цих працівників на відповідних посадах за кордоном. Йдеться про період з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану та протягом одного року після припинення або скасування воєнного стану.

На веб-сайті Електронних петицій Кабінету Міністрів України оприлюднено петицію «Прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про підвищення І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки до розміру 3600 грн».

Петиція створено за ініціативою Львівської обласної організації Профспілки у зв’язку із зволіканням Урядом прийняття рішення про підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС до 3 600 гривень, виходячи з якого розраховуються посадові оклади та ставки заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників, яке мало відбутися з 1 квітня 2024 року. 

У неодноразових зверненнях ЦК Профспілки працівників освіти і науки України про необхідність встановлення з 1 квітня 2024 року посадового окладу працівника І тарифного розряду за ЄТС в розмірі 3 600 гривень наголошувалося, що таке рішення вкрай необхідне з метою забезпечення диференціації заробітної плати працівників установ та закладів освіти і науки, з урахуванням професійної кваліфікації, складності, важливості, відповідальності їхньої роботи. 

Текст петиції, для розгляду Кабінетом Міністрів України якої необхідно зібрати не менше 25 000 голосів протягом не більше трьох місяців з дня її оприлюднення, розміщено на сайті Електронних петицій КМУ.  

ПІДПИСАТИ ПЕТИЦІЮ

Офіційне джерело: https://pon.org.ua/novyny/11347-elektronna-petyciia-na-pidtrymku-pidvyshchennia-posadovogo-okladu-i-taryfnogo-rozriadu-yets.html

На «гарячу профспілкову лінію» Федерації профспілок України надійшло питання щодо порядку прийняття на роботу голови первинної профспілкової організації (далі – ППО) та чи повинен голова ППО, який набув своїх повноважень після проведення виборів і обрання головою за умови оформлення трудових відносин, мати посадові інструкції?

Відповідає Департамент правового захисту апарату ФПУ

• Посада голови ППО є виборною. Відповідно до Статуту (положення) керівником ППО є її голова, який у період між зборами (конференціями), засіданнями профкому, як правило, здійснює керівництво профспілковою організацією та її виборними органами.

Відповідно до п. 6 ч.3 ст. 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» статут (положення) профспілки повинен містити організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу. Тобто у статуті чи положенні профспілки повинна міститись інформація щодо порядку обрання та звільнення голови ППО.

Зазвичай, після проведення виборів відповідно до норм Статуту (положення) на загальних зборах профспілки обирається голова ППО.

Загальні збори профспілки також повинні визначити умови, на яких виконуватиме свої повноваження голова ППО та умови його оплати, зазначивши це у протоколі.

За умови коли у протоколі загальних зборів профспілки після проведення виборів і обрання голови ППО визначено, що голова ППО здійснюватиме свої повноваження «на громадських засадах», тобто без оформлення трудових відносин і виплати заробітної плати, то у такому випадку трудові відносини не виникають і свої функції голова ППО буде здійснюватиме на підставі Статуту (положення).

У випадку, якщо на засіданні загальних зборів профспілки прийнято рішення про укладення трудового договору з головою ППО, то у протоколі визначаються умови роботи, розмір оплати тощо.

При оформленні трудових відносин з головою ППО можливі такі варіанти:

• як основне місце роботи;
• за сумісництвом.

Підставою для видання розпорядження (наказу) про прийняття на роботу голови ППО є протокол загальних зборів про його обрання.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 КЗпП працівника не можуть допустити до роботи без:

• укладання трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням);
• повідомлення органу ДПС про прийняття працівника на роботу.

Таким чином, голова ППО повинен видати розпорядження (наказ) про те, що він приступає до виконання своїх обов’язків та подати повідомлення про прийняття на роботу (незалежно основне місце роботи або зовнішнє чи внутрішнє сумісництво).

До відома: відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-V, із метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність, відомості про працівника подає страхувальник.

Порядок подання повідомлення про прийняття на роботу працівників визначено постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413 (далі – Постанова № 413).

Відомості про трудову діяльність голови ППО вносяться до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, до якого вноситься інформація про професійну назву роботи, посаду, в обов’язковому порядку із зазначенням відповідного коду ЗКППТР в Класифікаторі професій.

• Щодо обов’язковості посадової інструкції у голови ППО

Посадова інструкція – це офіційний документ, який визначає основні посадові обов’язки, права та відповідальність працівника на конкретній посаді. Вона є важливим інструментом управління, який допомагає структурувати роботу, уникати непорозумінь і забезпечувати ефективне виконання службових обов’язків.

Відповідно до пункту 3 ст.29 Кодексу законів про працю України до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про права та обов’язки, умови праці, тобто кожний працівник має бути ознайомлений зі своїми трудовими обов’язками під підпис.

За відсутність посадової інструкції передбачений штраф за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 265 КЗпП – «порушення інших вимог трудового законодавства» – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Відповідно до п.6 «Загальних положень» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», посадові (робочі) інструкції складаються для працівників усіх посад (професій), що зазначені у штатному розписі.

Винятком можуть бути окремі керівники, правове положення яких визначено у статуті (положенні) підприємства або відповідного підрозділу, де прописано основні завдання, обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій.

Департамент правового захисту ФПУ

Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) поширюється на всіх громадян України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи-підприємця, складання графіка встановлено для всіх роботодавців незалежно від чисельності працівників. 

Складання графіка відпусток передбачено ч. 4 ст. 79 КЗпП та ч. 10 ст. 10 Закону №504 та є обов'язковим для всіх роботодавців, незалежно від чисельності працівників.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників.

Графік відпусток розробляють щороку на наступний календарний рік. Графік відпусток складають на кожен календарний рік не пізніше ніж до 5 січня поточного року (п. 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій). Узгоджений графік відпусток дозволяє організувати планомірне надання щорічних відпусток усім працівникам.

Процедуру і строки розроблення графіка відпусток доречно регламентувати в одному з локальних нормативних актів підприємства (наприклад, в інструкції з кадрового діловодства, а за її відсутності доцільно приділити увагу цим питанням у Правилах внутрішнього трудового розпорядку).

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

У випадку укладення трудового договору з працівником після затвердження графіка відпусток, до нього можуть бути внесені відповідні зміни та доповнення. 

Форма графіка надання відпусток може бути довільна. У графіку достатньо зазначити місяць і заплановану кількість днів відпустки. А коли саме працівник піде у відпустку, визначається за два тижні до її початку наказом керівника. 

До графіка відпусток включають такі щорічні відпустки: основна; додаткова за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; додаткова за особливий характер праці; інші додаткові, передбачені законодавством.

Якщо працівник виявив бажання використати щорічну відпустку в інший період, ніж передбачений графіком відпусток, це питання має вирішуватися за погодженням сторін трудового договору (між працівником та роботодавцем). Як правило, у такому разі заявник має написати заяву, на яку роботодавець накладає резолюцію, погоджуючись надати щорічну відпустку у зазначені у ній терміни, або через певні обставини пропонує перенести її на інший період. Далі на підставі цієї заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки. Роботодавець може як задовольнити прохання працівника про перенесення строків щорічної відпустки, визначених графіком, або відмовити йому.

Відсутність графіку відпусток, як це зазначено в листі Міністерства соціальної політики вiд 29.07.2015 р. №191/10/136-15, може кваліфікуватися як «порушення інших вимог трудового законодавства». За такі порушення передбачено фінансові санкції відповідно до статті 265 КЗпП у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати, з 1 квітня 2024 року це 8000 гривень.

У період дії воєнного стану при виконанні припису про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду, штрафи, передбачені  ст. 265  КЗпП України, не застосовуються (ст. 16 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Графік відпусток – це локальний нормативний акт роботодавця, який належить до організаційно-розпорядчої документації. Саме тому з часу затвердження цього документа як працівник, так і роботодавець мають дотримуватися його виконання.

Нормами ст. 10 Закону України «Про відпустки» визначено категорії працівників, які мають можливість вийти у щорічну відпустку до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника:

• жінкам – перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• особам з інвалідністю;особам віком до вісімнадцяти років;
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
• сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи; працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
• працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
• батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.