В Україні працюючі жінки та жінки, які займаються підприємницькою діяльністю, при оформленні листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами отримують відповідну допомогу.
Підставою для її призначення є листок непрацездатності, сформований на підставі медичного висновку.
Кому надається допомога
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на оплату лікарняних по вагітності та пологах мають право жінки, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, жінки, які обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, жінки – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Детальніше...
24 грудня 2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11 2023 № 3494-ІХ, яким змінено деякі норми законодавства, що регулюють питання надання відпусток, використання вихідних днів тощо.
Особливості надання відпусток під час воєнного стану
- Ст.12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ надано можливість роботодавцю у період дії воєнного стану обмежити працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
- Залишилась чинною й норма, що у період воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, невикористані у період дії воєнного стану дні такої відпустки переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.
ЗАПРОВАДЖЕНІ НОВІ ПОЛОЖЕННЯ:
- за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (окрім керівних працівників закладів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників).
- У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати.
Тобто у працівника залишається право на використання основної відпустки та інших видів відпусток повної тривалості або ж їх залишків після закінчення воєнного стану.
- Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати(окрім керівних працівників закладів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників).
Стосовно роботодавця, то обмеження тривалості щорічних відпусток та надання відпусток без збереження заробітної плати не є його обов’язком, оскільки закон його не зобов’язує обмежувати тривалість щорічних основної та додаткових відпусток, а передбачає лише можливість такого обмеження.
Чинною залишається норма про виплату грошової компенсації за всі не використані працівником дні щорічних основної та додаткових відпусток відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» при його звільненні у період дії воєнного стану.
- Законом №3494-ІХ надано право роботодавцю відмовити у період дії воєнного стану працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, а саме робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). За попередніми нормами відмовити у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) можна було лише у разі залучення працівника до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
- Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання тепер встановлюється не лише нормативно-правовими актами України, а й трудовим та/або колективним договором (ч. 2 ст. 76 КЗпП).
Відпустка без збереження заробітної плати
- Змінено строк відпустки без збереження заробітної плати, яка може надаватися працівнику за сімейними обставинами та з інших причин на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, збільшено з 15 до 30 календарних днів на рік (ч. 2 ст. 84 КЗпП, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки»). Зауважуємо, що дана відпустка не переноситься на наступний рік і може бути використана працівником лише протягом року.
- На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження, як раніше, строку 30 днями - тривалість такої відпустки визначається угодою сторін (ч. 4 ст. 84 КЗпП).
Час перебування у цих відпустка не буде зараховуватися до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п.4ч.1 ст. 9 ЗУ «Про відпустки».
Перенесення робочих та вихідних днів
- Відповідно внесених змін до ст. 67 КЗпП перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених цим Кодексом, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
Водночас вилучено норми, за якими Кабмін рекомендував роботодавцям переносити вихідні та робочі дні на підставі видання наказу про перенесення.
Відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях
- За новою редакцією статті 77¹ КЗпП відпустка для підготовки та участі в змаганнях надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором.
Відпустка при народженні дитини
- Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини (ст.77³ КЗпП та 19¹ Зокону України «Про відпустки»). Така відпустка надається чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини. Також ця відпустка може надаватися одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини. Відпустка при народженні дитини надається лише одній із зазначених осіб.
Відпустка для профспілкового навчання
- На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, будуть надавати додаткову відпустку тривалістю до 6 календарних днів з компенсацією середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання (ч. 7 ст. 252 КЗпП).
Компенсація за відпустки для призваних на військову службу
- За невикористані щорічні відпустки (ст. 83 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про відпустки») працівникам, призваним на військову службу, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.
Відпустка після звільнення з військової служби
- Перелік відпусток без збереження заробітної плати, які за бажанням працівника надаються в обов’язковому порядку (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки») доповнили відпусткою тривалістю до 60 календарних днів для працівників, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації. Період перебування у цій відпустці, включається до страхового стажу працівника (абз. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).
Скасовано збереження середнього заробітку педагогів-військовослужбовців
- Змінено частину другу ст. 57 Закону України «Про освіту» та частину третю ст.63 Закону України «Про фахову передвищу освіту», відповідно до яких у разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період педагогічними та науково-педагогічними працівниками середній заробіток за ними не зберігається.
 Із набуттям чинності закону про Державний бюджет в Україні з 1 січня 2024 року зросли мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум.
Так, з 1 січня «мінімалка» підвищується із встановлених у жовтні 2022 року 6 700 грн до 7 100 грн. Друге заплановане підвищення відбудеться 1 квітня на 2024 року – до 8 000 грн.
Змінюється і розмір прожиткового мінімуму:
- 3 023 грн – для працездатних осіб
- 2 563 грн – для дітей віком до шести років
- 3 196 грн – для дітей від шести до вісімнадцяти років
- 2 361 грн – для осіб, які втратили працездатність.
Загальний показник прожиткового мінімуму зростає з 2 589 грн до 2 920 гривень.
Офіційне джерело: https://pon.org.ua/novyny/10829-z-1-sichnia-rosly-minimalna-zarplata-ta-prozhytkovyi-minimum.html
|
