Існує кілька типів інформації з точки зору їх затребуваності читачем. Назвемо три з них:
1. Інформація, яка необхідна читачеві.
Наприклад, повідомлення про підвищення тарифних ставок, виділення житла, зміни в режимі праці, про видачу дешевих кредитів, пільгових путівок тощо. І в якій би формі така інформація ні подавалася, вона неодмінно приверне увагу.

2. Інформація, яка містить інтригу, сенсацію, елемент скандалу.
Цей тип інформації також широко затребуваний, але при його викладі автор повинен підкреслити момент «ексклюзивності». Наприклад, почати замітку рядком про масове звільнення в організації. З того, що керівник злісно порушив законодавчу норму.

3. Інформація, яку потрібно «нав'язати» читачеві з метою пропаганди якихось ідей, знань, подій.
Навіть, якщо читача, як йому здається, не потрібна ця новина, він від неї далекий. Це, наприклад, повідомлення про підписання угоди між міськкомом Профспілки і Департаментом освіти, інформація про проведення профспілкової акції, новації в охороні праці тощо.
Форма подання такої інформації особливо важлива, оскільки від її нестандартності, простоти і зрозумілості залежить, увага читача, чи захоче він зупинитися на інформації, прочитати.

Пишемо новини. Що потрібно знати?

Як же написати новину, щоб її прочитали і обговорювали з цікавістю? Що має бути висвітлено в новині чи замітці?
Римський ритор Фабій Квінтіліан і не підозрював, яку добру справу і великий внесок він зробив у новинну журналістику. Адже його формула, яка містить відповіді на всі питання, щодо події ось уже скільки років незмінна і потрібна учора, сьогодні, завжди.

По-перше, новина повинна містити відповіді на шість обов'язкових запитань – Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому чи навіщо?

Формула Квінтіліана – Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому чи навіщо?

Як випливає з порядку питань (їх значимості, змістовності), зазвичай, новина будується по типу переверненої піраміди: головна, ключова інформація міститься на початку замітки. А коментарі, роз'яснення, уточнення, деталі розташовуються нижче.

Структура новини (замітки)

Заголовок
Заголовок матеріалу повинен «продати» новину читачу. Назва новини повинна бути короткою, але інформативною і «бити прямо в ціль», щоб читачу закортіло дочитати новину до кінця і дізнатися більше.
Сконцентрувати максимум інформації в мінімумі слів і подати це якомога оригінальніше – ось складність підбору заголовка. Найкращий варіант співвіднесення: 30% – інтрига, решта меседжу – по суті. .
Зазвичай, заголовок повинен відповісти на питання: «ХТО чи ЩО ЗРОБИВ?» або «ЩО СТАЛОСЯ?».

При виборі заголовка пам’ятайте: щоб зацікавити читача, потрібно думати про його інтереси. Наприклад, є заголовок: «Прем’єр-міністр України Микола Азаров на черговому засіданні Кабміну пообіцяв підвищити заробітну плату бюджетникам, зокрема й освітянам».
Цей заголовок підібраний не зовсім вдало. По-перше, він занадто довгий, а по-друге, засідання Кабміну – це регулярна практика, і не цікава для звичайної людини. Слова «Прем’єр-міністр України Микола Азаров» – громіздка конструкція для читачів.
Головне для кожного освітянина України – це саме підвищення заробітної плати. Тому заголовок і варто краще всього починати з цього ключового слова: наприклад, «Заробітна плата для освітян зросте в жовтні», або «Уряд збільшить заробітну плату в жовтні». І це гарантує те, що новину прочитають, принаймні освітяни.

Лід (вріз)
Ви, напевно, звернули увагу на те, що майже будь-який матеріал починається зі вступної частини, яка виділена гарнітурою (типом шрифта), кеглем (розміром шрифту), абзацом, «плашкою» (заливанням фону).
Це – лід (lead, від англ. «лідер») або вріз.
Для чого новині лід:
• він залучає читача в читання, створюючи враження невідкладності, пробуджує цікавість;
• він повідомляє найважливішу інформацію з теми;
• він задає власне тон новини (інформаційний, трагічний, скандальний).
Лід – один з основних подразників для читачів, які переглядають газетні полоси, стрічки новин на сайтах в Інтернеті. Прочитавши вріз, читачі вирішують, читати їм матеріал повністю чи перейти до іншого, більш цікавого.

Текст
Основна частина новини – текст.
Він йде за лідом. В англомовній журналістиці називають body (корпус, тіло), а в нас – просто «текст».
Текст будується логічно: початок, середина, закінчення.
Новина складається із фактів, правильність яких потрібно перевірити заздалегідь (імена, кількості, закони тощо), щоб це не було схоже на плітки в базарний день.
Зібравши усі відомості ви повинні розповісти читачам цікаву історію, яка одразу захопить його увагу і він захоче поділитися нею.
Побудова тексту залежить від здорового глузду журналіста, а також від того, яку саме інформацію вдалося зібрати до початку роботи над текстом.
Найчастіше новина починається з відповідей на найважливіші питання. Потім розташовують все, про що хочеться сказати, у порядку зменшення цікавості.
У результаті виходить конструкція, відома з 20-х років XX століття як «перевернута піраміда», опора якої нагорі.
Конструкція «перевернутої піраміди» зручна.
По-перше, Якщо новину доведеться скоротити, щоб вона помістилася на відведену їй місце в газетній полосі, це легко зробити, просто відкинувши менш важливі моменти.
По-друге, в «перевернутій піраміді» матеріал концентрований і жорстко структурований: найважливіше завжди йде першим.

При підготовці замітки важливу роль відіграє ясність викладу, відсутність малознайомих слів – термінів, понять тощо. З особливою обережністю варто використовувати цифри, статистику, тут потрібно обмежитися лише необхідними.
Мовні конструкції, фрази не повинні бути довгими, громіздкими. Нормальним для сприйняття і розуміння вважається конструкція, що містить від 8 до 15 слів (з мінімальною кількістю уточнень, підрядних речень).
Те ж саме стосується і назв організацій, посад, звань. Якщо їх можна скоротити – це треба обов’язково зробити. Наприклад, писати – Профспілка освітян (скорочена форма), а не Профспілка працівників освіти і науки України (проте перший раз в тексті обов’язково треба написати повністю).
У замітці варто уникати довгих цитат, багатослівних, малоінформативних міркувань.

Приклад:

28 жовтня 2011 року на базі Центру культури та мистецтв Національного авіаційного університету відбувся III Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.
Роботу З’їзду відкрив міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник, а у пленарному засіданні взяв участь та виступив Прем'єр-міністр України Микола Азаров.
Серед тисячі делегатів Профспілку працівників освіти і науки України, на чолі з Головою Георгієм Трухановим, представили понад 40 осіб від територіальних організацій.
Основними документами, що розглядалися та затверджувалися на Форумі освітян, стали проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки та проект нової редакції Закону України «Про вищу освіту».

Як бачимо, новина місить відповіді на основні питання:
ЩО? – III Всеукраїнський з'їзд працівників освіти
ДЕ? – на базі Центру культури та мистецтв Національного авіаційного університету
КОЛИ? – 28 жовтня 2011 року
ХТО? – Дмитро Табачник, Микола Азаров, Георгій Труханов
ЧОМУ? – (щоб розглянути і затвердити) проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки та проект нової редакції Закону України «Про вищу освіту».

Тут головне – вивірені факти і чіткість викладу матеріалу. На таку новину можна нанизувати деталі, висловлення, фрази, які її розширять, нададуть інформативності чи аналітичного відтінку (за бажанням та умінням автора).

Оформлення новини для подальшого розміщення (на сайті, в газеті)

Заголовки і підзаголовки можна виділяти жирним шрифтом, а текст – звичайним. А, наприклад цитати – курсивом.
Не потрібно збільшувати розмір шрифту і робити його занадто великим, як правило, на сайті, веб-редактор, «за замовчуванням» встановлює оптимальний розмір шрифту.
Також не потрібно заголовки робити яскраво червоними, або всі літери великими – це елементарні правила хорошого тону в Інтернет-просторі.

Пам’ятайте – ніщо так не прикрашає текст, як грамотність автора.

Підготовлено Відділом інформаційно-аналітичного забезпечення
ЦК Профспілки працівників освіти і науки України