Нове у законодавстві про зайнятість
Закон України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 № 5067-VI, який набуде чинності з 1 січня 2013 року, – офіційно опублікований.
Закон визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.
Цим Законом до категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню віднесено, зокрема: осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» лишилося 10 і менше років; молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка вперше приймається на роботу.
Відповідно до цього Закону надається державна підтримка молодим працівникам, залученим до роботи в селах і селищах.
Статтею 28 Закону передбачено, що молодому працівникові, який уклав трудовий договір за спеціальністю на строк не менш, як три роки з підприємствами, установами та організаціями, що розташовані у селах і селищах, надається житло на строк його роботи та одноразова адресна допомога у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України.
Якщо молодий працівник пропрацює не менше десяти років, то надане житло передається йому у власність.
Розширено можливості для підвищення конкурентоспроможності молоді.
Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, надано право проходити стажування за професією (спеціальністю) у вільний від навчання час.
Строк стажування за договором не може перевищувати 6-ти місяців. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.
Статус безробітного відповідно до статті 43 Закону надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.